На початку XIX століття жителі Рівненщини на Великдень освячували, окрім яєць та паски, також молоде смажене порося. Деякі традиції наших пращурів збереглися й донині. Але дедалі рідше паску прикрашають хрестами, які випікали із тіста, а яйця фарбують природними матеріалами.
Про те, що колись освячували на Великдень та яких традицій дотримувалися, розповіла Суспільному заступниця голови громадської організації Центру дослідження і відродження Волині Людмила Ладомирська.
Що клали у великодній кошик
Традиційно наші предки наповнювали кошик паскою, крашанками, молочними та м'ясними продуктами. Освячували навіть маленьке печене порося. Така традиція, зі слів Людмили Ладомирської, була поширена на початку XIX століття, а потім — зникла.
Великодній кошик. Фото надала Мар'яна Парніцка
У деяких районах Рівненщини освячували сіль та хрін.
- Вважали, якщо дати освячену сіль хворій людині, то вона одужає. Хрін символізував силу, міцність, твердість. Освячували ніж — якщо прикласти ніж до щоки, то переставали боліти зуби. Хтось клав мак — якщо його посипати в хаті, то ніби він відганяє від злих духів. Раніше не було кошиків, люди несли ці продукти у пасхальних рушниках, оздоблених візерунками. Наповнення кошика, це не основне, головне — це молитва і віра, — зазначила Людмила Ладомирська.
Домашня ковбаса, хрін, шинка для великоднього кошика. Фото надала Мар'яна Парніцка
Як наші предки готувалися до свята
Раніше яйця фарбували усіма природними матеріалами. В чорний колір фарбували у лушпині соняшника, зелений — у конопляному насінні, жовтий — у корі дикої яблуні. Також яйця забарвлювали завдяки окропу із сіном, цибулинню, кропиві. Пізніше з'явилися купці, які привозили фарбу.
Фарбування яєць традиційним методом. Фото надала Мар'яна Парніцка
Кожен візерунок на писанці мав своє значення. Наприклад, дубове листя символізувало силу та довголіття, дерево життя — продовження роду. Якщо дівчата чи хлопці дарували писанку, на якій зображена зірка, то це означало освідчення в коханні. Традиційно були писанки, крашанки та крапанки.
- Яйце символізувало нове життя, тобто старе повинне дати місце новому. Про те, чому саме фарбували яйця, існує багато легенд. Першою, ніби, пофарбувала яйце Діва Марія, яка таким чином забавляла Христа. Як правило, на Пасху святили 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів і Ісуса Христа. Червоні яйця — це була кров Спасителя. Так нам переказували старші люди, — пояснила заступниця голови громадської організації Центру дослідження і відродження Волині.
Традиційні писанки. Фото надала Мар'яна Парніцка
В Чистий четвер викидали увесь мотлох — це означало, що в домі буде чисто упродовж року. Напередодні, в середу ввечері, люди замочували гілочки верби, щоб вранці ними вмитися.
Як правило, пасхальний хліб також пекли у четвер. За традицією паску пекла старша жінка в родині, зазначила Людмила Ладомирська:
- Все підготовлювали звечора — просіювали муку, готували закваску. На наступний день господиня одягалася у чистий одяг, запалювала свічку і просила Бога допомогти їй. Для приготування паски брали: домашнє масло, свіжі яйця та просіяну муку. Усі готували на заквасці і випікали, звичайно, у печі. Поки паска готувалася, ніхто не мав права стукати дверима або заходити в ту кімнату. Паска мала форму круглого хліба.
Приготування паски. Фото надала Мар'яна Парніцка
Колись традиційно випікали хрест із того ж тіста та прикрашали ним паску. Також прикрашали колосками — це вже була фантазія господині.
- Дуже часто змазували верхівку водою з медом. Потім стали привозити до нас присипки. Вважали, що якщо спробувати паску до освячення, то наженеш на себе біду. Мало знати хороший рецепт, важливо дотримуватися традицій, тоді паска справді буде смачна, — зауважила заступниця голови громадської організації Центру дослідження і відродження Волині.
Традиційний великодній хліб. Фото надала Мар'яна Парніцка
Як святкували Великдень
На Великдень вночі біля церкви палили вогнище, яке символізувало перемогу Христа над темрявою. Тоді загадували бажання, яке мало обов'язково здійснитися. Якщо заснути, коли йде молитва, то увесь рік людина буде сонною. До храму на Великдень вбиралися у святковий одяг, додала Людмила Ладомирська:
- Коли сім'я приходила додому, то на порозі ставили кошик і господиня тричі мовила "Христос Воскрес!". Вся родина повинна була відповісти: "Воістину Воскрес!". Потім вони заходили до хати, клали на стіл паску та промовляли молитву. Паску ділили на кожного члена родини, після цього господар брав ці кусочки і йшов годувати ними тварин у господарстві. Також кусочок паски клали до зерна, щоб був хороший врожай. Потім брали миску, накладали туди їжу: м'ясо, яйця, паску, і господар обходив три рази навколо столу. Це для того, щоб у домі було все необхідне. Тільки після того родина починала .
Традиційна українська сім'я на Великдень. Фото надала Мар'яна Парніцка
Після сніданку господині, як правило, прибирали стіл, а господар ходив по родичах та сусідах, вітав їх зі святом.
- Було хорошою традицією, коли чоловік заходив до дому. Молодь збиралася біля церкви, і починалися гуляння. Також каталися на гойдалках ті, хто хотів позбутися гріхів. Якщо дівчина з'їсть 12 шматків різної паски, то вона неодмінно вийде заміж. Потрібно було крихтами від паски годувати птахів — це символізувало багатство. Обов'язково шкарлупини від яєць закопували в землю — це символізувало родючість. Про такі традиції святкування Великодня ми дізнавалися від старших людей. Про Волинь традиційно ми збирали такі матеріали у 2023 році: як пекти, що клали, які були традиції, — розповіла Людмила Ладомирська.
Деякі з цих традицій початку ХІХ століття, з її слів, збереглися донині.
