Нещодавно я відвідувала свою родичку, яка лікується у відділенні судинної неврології міської лікарні. У відділенні в палаті інтенсивного лікування знаходяться хворі, які перенесли інсульт. Цих 6-8 хворих, які знаходяться в одній палаті, а таких палат декілька, обслуговує лише одна медсестра і одна санітарка. Ліжка між собою перегороджені шторкою, палати не провітрюються. Для таких тяжких хворих постільна білизна повинна міняється щодня, але це не робиться.
Нещодавно я відвідувала свою родичку, яка лікується у відділенні судинної неврології міської лікарні. У відділенні в палаті інтенсивного лікування знаходяться хворі, які перенесли інсульт. Цих 6-8 хворих, які знаходяться в одній палаті, а таких палат декілька, обслуговує лише одна медсестра і одна санітарка. Ліжка між собою перегороджені шторкою, палати не провітрюються. Для таких тяжких хворих постільна білизна повинна міняється щодня, але це не робиться. У вихідні дні та вечірній час чергує тільки один лікар на весь корпус. Хіба може надати кваліфіковану медичну допомогу цим хворим лікар іншої спеціалізації, та ще й один на 8 відділень, які є в цьому корпусі. Разом з тим у лікарні є відділення реанімації, в якому на одного хворого виділяється по одній медсестрі та санітарці, хворий лежить один в палаті. Люди кажуть, що туди кладуть тільки “блатних”. Щодо харчування, то м’ясо і риба відсутні взагалі, в один день на сніданок подають картоплю, на обід тушковану капусту, а на вечерю картоплю перемішану з капустою. Зрозуміло, що при такому харчуванні родичам потрібно приносити свої харчі. Такі хворі їдять не за розкладом лікарні і не завжди ця їжа їм підходить. Але у відділенні відсутній холодильник для зберігання їжі, яку приносять родичі, немає можливості підігріти цю їжу. Ми всі знаємо, що уряд виділяє недостатньо коштів на медицину, які треба розділити між утриманням медичного закладу, заробітною платнею медичному персоналу, на харчування в лікарнях і т.д. І ми ніби-то змирилися з тим, що під час перебування в лікарні сплачуємо благодійні внески, купуємо ліки за свої кошти, “дякуємо” лікарю за те, що він призначив лікування, приносимо свою постіль, харчуємося за власні кошти. Але це все не дає право лікарні, яка отримує благодійні та спонсорські внески, витрачати на вкладання керамічної плитки в коридорі та фойє відділення судинної неврології, яка не тільки дорога, але ще й слизька. По ній здоровій людині йти небезпечно, а що вже казати про хворих. І це у відділенні, в якому, якщо і виживають після такої недуги та ще в таких жахливих умовах, то переводяться в звичайні палати для продовження лікування. Воно полягає в тому, що хворі навчаються знову ходити за допомогою ходуль і це будуть робити в тому числі, і в коридорі, і по цій самій плитці.
