Кінець «рубіновій війні»?

Схоже, закінчилась «битва» на полі бою у так званій «Рубіновій війні» про яку ми неодноразово інформували читачів. Нагадаємо, що порівняно невеликий колектив відомого усім нам магазину «Рубін», що на Театральній площі в обласному центрі, після створення акціонерного товариства не зміг згуртуватися навколо спільної комерційної мети. Суперечки і чвари всередині торговельного закладу практично паралізували діяльність товариства. То одна група акціонерів була не задоволена методами керівництва дирекції, яка була представлена членами іншої групи, то навпаки. Численні судові процеси та втручання силових структур не могли приборкати пристрастей, які часом домінували над здоровим глуздом. Врешті-решт затяжний конфлікт призвів до того, що відтепер приміщення буде належати двом окремим господарюючим суб’єктам, і як вони, хазяйнуючи тепер самостійно, зможуть задовольняти наші з вами потреби, покаже майбутнє. 7 травня 2003 року після значної перерви таки відбулися загальні збори акціонерів АТЗТ «Рубін», на яких прийнято рішення про продаж приміщення магазину «Рубін» у колективну власність двом окремим групам акціонерів, розділивши торговельний зал навпіл. І хоча це питання порядку денного зборів вирішено однозначно і проголосовано одноголосно, запитання все ж таки залишилися і серед них: чи вичерпає таке рішення багаторічний конфлікт акціонерів? Чи принесуть його наслідки користь споживачам? Поживемо — побачимо... Зараз обидві колись непримиренні сторони воліють уникнути інтерв’ю, вважаючи інформацію про загальні збори колективу та свої подальші плани конфіденційною. У бухгалтерії «Рубіну» за відсутності директора повідомили про свою виняткову зайнятість, а також про щире небажання спілкуватися з представниками преси. Що ж, погодитись із тим, що подальше життя колективу «Рубіну» є його власною справою, необхідно. Але на початку протистояння, схоже, це найменше турбувало схвильованих жінок біля дверей магазину, коли вони серед ночі намагались увійти в закрите приміщення. І під час підготовки низки взаємних позовів у суди всіх рівнів не хвилювалися за нормальну роботу магазину. І під час публічно висловлених взаємних образ і звинувачень у скоєнні злочинів, напевне, не переймалися «рубінівці», в якому світлі постануть вони перед читачами газет. Тепер ніби пристрасті вляглися. Конфлікт вичерпано — він знищив сам себе. Безперспективність конфлікту і неможливість будь-кого, крім колективу магазину, його вирішити стали очевидними. Шанс на примирення сторін, який час від часу здавався неймовірним через чергове нагнітання суперечки, використано.